3,5 роки після закінчення шлюбу я намагалася побудувати класні, ресурсні, повноцінні стосунки.
Але, як виявилося, неможливо створити те, чого насправді не знаєш.
Приклад батьківської родини радше слугував антиреференсом, а мій досвід у шлюбі більше свідчив про інфантильність, ніж про рівноправне партнерство.
Ця книга не лише пояснює, що саме ми шукаємо у стосунках, а й закладає фундамент для нових навичок, що допоможуть їх будувати. Вона дає відповіді на питання, що робити з дитячими травмами, аби не переносити їх на партнера, і доводить: справжнє кохання — це велика трансформаційна сила, що здатна змінити насамперед тебе, а згодом і твого партнера.
Після прочитання залишається відчуття внутрішнього спокою й упевненості в тому, чого я хочу, що можу дати у стосунках — і на що більше точно не погоджуся.